журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕНДЕНЦІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНФРАСТРУКТУРА

РИНОК РУКОПИСІВ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2001

10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

Про японські книжкові магазини і не тільки

Японія вражає кількістю та різноманітністю магазинів, що продають друковані видання. Поряд із такими величезними універмагами, як Kinokuniya, Maruzen чи 1st Book, котрі були засновані століття і більше тому, тут можна зустріти безліч маленьких книгарень, де на площі у 10-15 квадратних метрів представлений той же, проте сконцентрований, асортимент журналів, "пейпер-буків" чи путівників по Японії.

Завітаймо до однієї з великих книгарень, кожен із шести поверхів якої присвячений окремій тематиці. Спочатку ми проходимо повз новинки, япономовні та англомовні журнали, модні видання. (До речі, разом із неймовірно популярними зараз у Японії історіями про Гаррі Поттера особливим попитом користуються також два біографічних видання. Це книги про президента "Дженерал Моторс" Джека Велша та керівника "Ніссану" Карлоса Гана.) Так покупцю одразу показують, що модно і про що зараз говорять у місті, а вже потім він вільний іти куди йому заманеться.

Якщо відвідувач спуститься поверхом нижче, у підвал, чи так званий "бейсмент", то знайде книги, присвячені мистецтву та різноманітним хобі. Там також представлені видання з садівництва, інтер'єру, виховання, ікебани тощо – словом, на будь-який смак. У Японії вважається, що людина обов'язково повинна мати якесь хобі, а зацікавленість у чомусь окрім роботи, за твердженням тутешнього міністерства охорони здоров'я, суттєво впливає на тривалість життя. Тому, мабуть, тут серед покупців можна помітити багато людей пенсійного віку.

Якщо ми піднімемось на другий поверх магазину, то потрапимо у царину літературних видань. За свідченням персоналу, лідерами за тривалістю продаж (long-sellers) є видання Шекспіра, Селінджера, Екзюпері. Також користуються попитом твори Агати Крісті та Маргарет Мітчел. Серед японських авторів безумовними лідерами є книги Місіми Юкіо, Кававбати Ясунарі, Акутагави Рюноске, Танізакі Джюнічіро, Йошімото Банани, Ое Кензабуро, Харукі Муракамі. Майже всі їх твори є також у перекладах на європейські мови.

На третьому поверсі зібрані книжки з біології, математики, архітектури, які об'єднані спільною тематикою "Технології та комунікації". Тут можна придбати і словники.

Четвертий поверх містить видання з юриспруденції, філософії, релігії та економіки, його тематика – "Суспільство та бізнес".

П'ятий поверх повністю відданий дитячим виданням та коміксам для різних вікових та соціальних груп. На любові японців до коміксів варто зупинитися докладніше. Нам, українцям, важко собі уявити бодай відділ у книгарні, повністю відведений, скажімо, коміксам для бізнесменів чи домогосподарок. Адже комікс для нас – це дитяча книжка. В Японії ж усе зовсім не так. Комікси розподіляються за тематикою, серед них є "правдиві історії", "вивчення мови", "історичні оповідання", "дитячі", "підліткові", "жіночі", "чоловічі". Ви, певно, запитаєте: а що там за історії, скажімо, у "жіночих" коміксах? Та все ті ж, що й у так званих "жіночих" журналах чи романах. До того ж, у цьому розділі можна знайти найрізноманітніші історії – від драматичних оповідей про долі молодих секретарок (чи "офіс-леді", як їх тут називають), що закохані у своїх босів, до досить відвертих еротичних походеньок самотніх домогосподарок. І все це, не забувайте, у малюнках! Можливо, любов японців до коміксів можна пояснити їх приналежністю до ієрогліфічної культури, де слово – ієрогліф-картинка – це і зображення, і текст одночасно.

Іноземці, приїжджаючи до Японії, дивуються звичайній для токійського метро картинці: солідні бізнесмени середніх років по дорозі на роботу чи з роботи разом з економічними газетами, не поспішаючи, переглядають комікси. Виглядає це, м'яко кажучи, незвично. Чомусь завжди напрошується паралель: хочеться уявити когось такого рівня й віку за коміксом у київському метро...

На цьому ж поверсі можна довідатись про рейтинг коміксів. Водночас варто зазначити, що інколи ці видання є дуже зручним інструментом для запам'ятовування нового матеріалу, особливо коли йдеться про такий предмет, як японська історія з її численними правителями та безліччю історичних періодів. Саме тут комікси можуть стати дуже в пригоді.

Мені довелось побачити й те, чого я зовсім не очікувала. Це був комікс про дітей, котрих переселили з Чорнобильської зони після відомої аварії. Занадто реальна й близька була тема...

Усі 180 тис. видань, що знаходяться на полицях книгарні, можна брати в руки і навіть читати – ніхто на вас не нагримає. В японській мові навіть є спеціальне культурне поняття "тачійомі", що означає "читати стоячи". Ви можете зайти до будь-якого магазину і читати скільки вам заманеться. Журнали, наприклад, тут також продаються у так званих "зручних магазинах" – щось на зразок міні-супермаркетів, – де на площі в 30 квадратів представлено 3 тис. найнеобхідніших найменувань товарів. Так от там, особливо під вечір, можна побачити молодь, що стоїть і читає прямо в магазині.

А останнім часом деякі книжкові універмаги стали пропонувати своїм покупцям ще одну цікаву послугу. У книгарнях розміщують кав'ярні, де кожен відвідувач, заплативши за каву, може переглянути книгу, що йому сподобалася, і вирішити – купувати її чи ні. Логічним буде запитання: а що, як хтось випадково проллє каву на ще не придбану книжку? Як запевняють продавці, нічого страшного не станеться, магазин покриє всі збитки. Проте персонал підкреслює, що подібних прецедентів ще не було, хоча така послуга вже існує протягом двох місяців. Адже, як зазначається, "усі наші покупці відрізняються вихованістю та вишуканістю манер". І правда, вихованість та гарні манери, мабуть, можна віднести до рис, притаманних саме японському характеру. Варто також зазначити, що ніяких турнікетів на виході з кав'ярень не спостерігається – це свідчить про те, що покупцям тут довіряють.

Таке співробітництво є прикладом вдалого позиціювання, коли каву продають у комплекті з книжкою, яка саме і є основним об'єктом продажу. Кажуть, що ця ідея спала на думку менеджеру однієї книгарні, і саме він домовився, щоб відомі мережі кав'ярень Excelsior та Doutor відкрили свої філії прямо на території магазину.

У японських книгарнях можна читати усі книжки, окрім коміксів, що запаковані у спеціальну плівку, яку не дозволяється знімати, доки ти не купив видання. І це зрозуміло – адже комікс, як правило, можна переглянути за 20-30 хвилин, і якщо робити це просто в магазині, то тоді втратиться сенс його купувати. А от у так званих "комікс-кафе", чи manga kissa, як їх тут називають, придбавши напій, можна хоч цілий день провести за цими мальованими оповідями, котрих тут величезна кількість.

Японський книжковий ринок щорічно заробляє приблизно 1,2 трлн. ієн. Однак останнім часом, завдяки розповсюдженню системи глобальних комунікацій, значно зростає кількість книжок, проданих через Інтернет. Наприклад, замовивши видання через www.amazon.co.jp (дочірня компанія американського "Амазону"), можна отримати книгу, в залежності від наявності, вже через 3-10 днів. Причому вам принесуть її прямо додому, а пересилка не буде коштувати нічого – усі витрати бере на себе компанія. Зважаючи на завантаженість та шалений темп японського життя, така послуга, безперечно, є дуже привабливою і користується неабиякою популярністю. Тому, мабуть, і річний прибуток продажу книжок через Інтернет визначається сумою у 5-6 трлн. ієн.

Отож, як стверджують деякі скептики, майбутнє японської книготоргівлі – за Інтернетом. Але хоч Інтернет, безумовно, і чудова штука, все ж, мабуть, ніякий комп'ютер не замінить приємних хвилин, проведених за перегортанням сторінок книжки у реальному магазині, тим паче, за філіжанкою кави. А як вважаєте ви?

Ольга Хоменко, Токіо, спеціально для "КО"

 
© агенство "Стандарт"