журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕНДЕНЦІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНФРАСТРУКТУРА

РИНОК РУКОПИСІВ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2001

10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів – про рік 2001

"Книжковий огляд": Як би ви назвали рік, що минає? Які зміни правового характеру відбулися за цей період?

Олександр Афонін: Це рік утрачених можливостей. Рік, за який ми могли досягти багато чого, а залишилися ні з чим, зрештою, як завжди. І все це – завдяки деяким представникам законодавчої влади, а саме Альошину, Суслову і Терьохіну, які фактично зруйнували проект Президента України, що був спрямований на те, щоб зрівняти умови і можливості української й російської книги.

Крім того, було багато перешкод для книговидання з боку виконавчої влади, яка в нашій країні досить жваво і непередбачувано змінюється. Так, урядом Ющенка в останній день своєї роботи (21 травня 2001 року) була затверджена постанова Кабінету Міністрів про 15-відсоткову орендну ставку для книговидавців, що видають продукцію не лише українською мовою. Тобто фактично підприємства, що займаються випуском книг мовами національних меншин, повинні сплачувати орендну плату за такими ж ставками, як і, скажімо, пункти обміну валют.

"КО": Що було зроблено з боку Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів для поліпшення існуючого стану?

О.А.: На всім відомому Форумі видавців, що проходив восени 2001 року, ми зібрали 3,5 тис. підписів за деякі зміни в законах і постановах. Тобто ми вимагали, щоб було врешті-решт приділено увагу в Законі про додану вартість підприємцям, що безпосередньо займаються книгами, а також про уточнення переліку тих підприємств, що мають пільги на податок на прибуток (всі визнали, що цей пункт потрібно описати чіткіше, тому що зараз просто невідомо, на кого він поширюється). Ці підписи з проханнями було передано на розгляд Верховній Раді і в Адміністрацію Президента України. На сьогоднішній день із Верховної Ради ми взагалі не отримали ніякої відповіді, що є грубим порушенням порядку опрацювання листів до офіційних установ. А Президентом України було доручено пп. Драчу, Шлапаку й Азарову розібратися в ситуації і зробити відповідні кроки. Ми отримали листа, в якому, грубо кажучи, нас знову ж таки відкидають у бік бюджету. Я взагалі не розумію, чому, якщо теля вже може саме їсти траву, його потрібно повертати до худої, змученої корови. Тобто, нашим книговидавцям не дають стати самим на ноги, розвиватися, своєю власною працею заробляти собі прибутки.

"КО": А взагалі є хоча б які-небудь позитивні зрушення в цій галузі в Україні?

О.А.: Так, деякі зрушення є. З листопада діє міжвідомча група, яка займається розглядом стану книговидання і книгорозповсюдження в Україні. Вона буде вносити конструктивні пропозиції з приводу всієї видавничої справи, тобто всього, що стосується книги: і поліграфії, і авторства, і розповсюдження. Вони будуть вибудовувати основну базу для постанов, виконавчих і законодавчих рішень тощо.

"КО": За таких умов, який стан самого видавництва й розповсюдження книг в Україні?

О.А.: Ця галузь в Україні, на жаль, залишається на рівні будь-якої іншої щодо ставлення влади або порядку оподаткування. Тобто ніхто і ніде не враховує, що книги – це особливий товар, із приводу якого потрібно робити досить значні зрушення, щоб він достойно розвивався, щоб книга була якісною. Фактично, можете вважати, що книжкову галузь зараз прирівняно до виробництва, наприклад, шкарпеток. Звичайно, кількість українських книг по відношенню до попереднього року зросла, здебільшого це сталося за рахунок бюджетних коштів. Так, на підручники минулого року було виділено 76 млн. грн., цього ж року – 106 млн. грн. Зрозуміло, що при такому збільшенні витрат зросте і кількість виданих книг, але майте на увазі, що це не ринкова книга. А ринкова книга сьогодні в нас – це російська книга, вона конкурентноспроможна, вона користується попитом, вона є завжди й будь-де в асортименті. Якісна українська книга, яка достойна називатися продуктом роботи багатьох зацікавлених і професійних людей, існує лише за рахунок підтримки з боку держави, фондів на кшталт Міжнародного фонду "Відродження", нашої діаспори. Українська книга, на превеликий жаль, не є самодостатньою.

"КО": Як ви вважаєте, коли ж врешті-решт ми зможемо перейти цю межу перешкод? Коли буде видаватися якісна українська книга, яка буде приносити радість читачам і прибуток тим, хто її створив?

О.А.: Я думаю, що все зміниться за рік. У крайньому разі, я щиро сподіваюся на це. В Україні весною відбудуться вибори, і до влади мають прийти люди, що нарешті будуть підтримувати власний український продукт.

Інтерв'ю провела Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"