журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕМА НОМЕРА

ТЕНДЕНЦІЇ

МАРКЕТИНГ

КРУПНИМ ПЛАНОМ

ПРОЕКТИ

IНФРАСТРУКТУРА: КНИГАРНІ

ЦІНИ

ВИСТАВКИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2001

IНФРАСТРУКТУРА: КНИГАРНІ

Супутні товари в книгарнях – це потрібно чи ні?

Сьогодні, коли потрібно придбати олівець чи пластилін, ми не роздумуючи заходимо до книгарні. Бо давно вже звикли, що поряд із книгами там є різноманітні товари. Що це – теорія закликання перехожих, які, купуючи якийсь предмет, можливо, спокусяться і на книгу, чи практика виживання в сучасних ринкових умовах, коли книга стоїть далеко не на першому місці для збіднілих громадян?

На думку більшості керівників книжкових магазинів столиці, у сучасних умовах книгарня стає осередком культурного й інтелектуального відпочинку, а також місцем, де можна придбати багато речей, що непрямо стосуються книг (взагалі продукцію друкарень і все, що з нею пов'язано). Зрештою, можна простежити цю лінію поведінки на прикладі відомих київських книгарень.

Почнемо з периферії. У книжковому магазині "Книги", що біля метро "Дарниця", супутніми товарами можна вважати лише канцелярію. У цьому невеличкому магазинчику вона займає досить скромну територію (приблизно чверть всієї торговельної площі), проте, за словами директора, Олени Шестакової, іноді цей відділ приносить найбільший прибуток у загальну касу книгарні. Хоча товари тут і недорогі (вітальні листівки, ручки та олівці, доступні за ціною предмети шкільного вжитку), але іноді попит на них (у більшості випадків ця залежність прослідковується в різні сезони, літо ж – найгірший період для продавців книг) більший, ніж на всі розділи літератури в книгарні, разом взяті. "У віддалених від центру Києва районах взагалі важко продати що-небудь, дорожче за 10 грн., тому ми орієнтуємося на біднішу публіку. З навколишніх будинків до нас приходять лише по канцелярські товари, це, звичайно, не додає радості нам як працівникам книгарні, але потрібно ж виживати в умовах сьогодення. Зараз книга не така популярна, як раніше", – говорить директор.

У відомому київському книжковому магазині "Знання" – все навпаки: канцелярські товари розташувалися лише на другому поверсі, в окремій кімнатці. З усього видно, що їх продаж не вважається основним каналом отримання прибутків. Хоча цей відділ досить солідний: у ньому можна знайти товар від найменших стругачки і ластику до глобусів, шкільних ранців, досить дорогих речей для офісного вжитку. Крім того, на стінах розвішано досить солідну колекцію зразків грамот, почесних нагород тощо. Проте директор книгарні Світлана Вархолова не затримується біля канцелярії – вона не вважає, що це відділ, який вартий особливої уваги у книжковому магазині, він тут лише тому, що всі вже звикли бачити канцелярію в книгарнях. В магазині також присутній невеличкий стенд аудіо- та відеопродукції і багато супутніх товарів: тут є і вже звичні для пересічних покупців кумедні листівки, і комплекти портретів українських письменників, і менші та більші календарі на наступний рік. Але, знову ж таки, пані Світлана не зупиняє свою увагу на них, просто "так історично склалося", але головне в книгарні, врешті-решт, – книги. Оскільки стеля у цій крамниці висока, а стелажі з книгами не досягають до неї (для зручності продавців та більш-менш нормального огляду покупцями літератури, що здебільшого стоїть на полицях корінцями назовні), то простір вище цих стелажів займають карти Києва та України (тим більше, що в магазині є відділок картографічної продукції), різноманітні плакати, а навпроти центрального входу, над сходами на другий поверх, висить чималенька колекція портретів Президента України Леоніда Кучми. Все це виконує функцію не лише супутніх товарів, але й зразків, а деякі з карт тут – не для продажу, а для прикраси.

У книжковому магазині "Планета", який також знаходиться на Хрещатику, різноманітніший вибір супутніх товарів, але в той самий час вони вже менш співвідносяться з друкованим словом чи малюнком. Тут вже більше присутні витвори народного мистецтва. Навіть у вітрині магазину поряд із книгами розташовано вироби з дерева і кераміки, що займають чималий шмат торгової площі. Тут є і всім відомі російські мотрійки, і запорожці-козаки, і розмальовані тарелі з дерева, і рушники; все це стоїть у скляних стелажах найближче до входу. Живопис (ціна картин – від 50 грн.) займає своє місце на стінах крамниці й водночас слугує і прикрасою приміщення, і об'єктом купівлі-продажу. Продавці, які вичерпно розкажуть про будь-яку книгу, розуміють, що без супутніх товарів їх книгарні довелося б непросто, і, знову ж таки, розводять руками: "книги залишилися без попиту". Відділ фото- товарів та послуг, а також канцелярські товари займають половину приміщення "Планети", крім того, тут же є відділок аудіо- та відеопродукції, компакт-дисків. Така сама ситуація склалася і в книжковій крамниці "Сучасник" (біля метро "Політехнічний інститут"), яка має два великих торговельних зали, один з яких (перший від входу) займають ті ж самі фототовари та канцелярське приладдя. Багато хто з опитаних біля входу покупців взагалі не знав(!), що це – книгарня. Хоча не так давно, лише кілька років тому, майже вся площа "Сучасника" належала саме книгам, це був популярний книжковий магазинчик.

Магазин "Мистецтво", що конкурує на Хрещатику з книгарнями "Знання" і "Планета", навіть у своїй назві несе інформацію про товари, які там продаються. Хоча більша частина торговельної площі "Мистецтва" і зайнята книгами (1 поверх – сучасна література, 2 поверх – букіністична), тут є й приладдя для художників (олійні фарби, мольберт і полотно тощо). А на другому поверсі, поряд зі старими, вже пожовклими і потріпаними, але цінними книгами та газетами стоять музичні інструменти, є також платівки з музичними записами минулого століття. Крім того, тут знайшли своє місце такі ж старі, як і букіністичні видання, настільні лампи, самовари, телефонні апарати. За прилавками ніби хаотично, але зі смаком розставлені порцелянові фігурки, також відвідувачів приваблює модель дерев'яного вітрильника. За словами продавців, у "Мистецтві" всі ці супутні товари виконують ролі прикрас, заповнюють простір, надають книгарні більш елітного та камерного вигляду.

В книжковому магазині "Гранд-Експо" біля метро "Либідська" багато супутніх товарів: канцелярія, іграшки для дітей, листівки тощо. Але всі вони настільки органічно вписуються в інтер'єр магазину, що відвідавши його один раз, хочеться приходити ще і ще. Цю крамницю знають саме як книжкову, вона спроектована під книги, ніхто не зможе заперечити, що це – саме книгарня, і все ж супутні товари займають значну частину її досить невеликої площі.

На жаль, є й протилежні випадки. Не можна звинувачувати в цьому лише керівництво книгарень, що спокусилося на прибутки від оренди; у цьому також відіграють свою роль і стан вітчизняної економіки, й байдужість до книги збіднілих громадян. У "Пасажі" біля метро "Хрещатик" розташовано багато нових різноманітних крамниць із сучасним привабливим оформленням вітрин. На їх тлі книгарня "Будинок дитячої літератури" виглядає антикваріатом – ні неонової вивіски, ні палахкотіння вогників. Її досить легко минути, не помітити. Але навіть якщо покупець і зверне увагу на цей книжковий магазин, і врешті-решт захоче придбати книгу дитячої тематики, він дуже розчарується, тому що книги в цьому приміщенні займають лише невеличку (навіть занадто) площу. Іншу ж територію окупували речі, що аж ніяк не належать до супутніх товарів видавничої діяльності: тканини, фурнітура, вази, відеопрокат, весь другий поверх взагалі віддано під жіночий та чоловічий одяг, взуття та інші, вже їм супутні речі. Оглянувши "Будинок дитячої літератури", відвідувач не розуміє, що ж конкретно є основним в цій крамниці, – книги, як стверджує горда назва, чи все ж щось інше?

А от "Орфей", розташований біля метро "Петрівка", як завжди, залишається "найкнижковішим" магазином у столиці. На стелажах є різні-різні книги, а супутніх товарів досить мало. Так – декілька видів зошитів, листівки. Невеликий відділ присвячено відео та DVD, але й тут все продумано, а поряд стоїть відеомагнітофон, на якому перевіряється якість запису плівки чи компакт-диска. Врешті-решт, тут купують саме книги і сюди приходять саме по книги, тому, напевно, ще не час вмирати тезі про те, що книгарня – це крамниця, де продаються саме книги.

Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"