журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕМА НОМЕРА

ТЕНДЕНЦІЇ

МАРКЕТИНГ

КРУПНИМ ПЛАНОМ

ПРОЕКТИ

IНФРАСТРУКТУРА: КНИГАРНІ

ЦІНИ

ВИСТАВКИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2001

ТЕНДЕНЦІЇ

Ціна друкованого слова

Половина російських ВИДАВЦІВ готова до Часткового скасування пільг з оподатковування

Видавничий бізнес у Росії в останні місяці став надзвичайно нервовим заняттям – 31 грудня закінчується чинність Закону про державну підтримку ЗМІ і книговидання, що означає скасування передбачених ним податкових пільг, у першу чергу, відміну звільнення від сплати ПДВ і пільгової ставки податку на прибуток – 24% замість 35%.

Що буде потім, не знає ніхто. З податком на прибуток проблем немає – із наступного року всі будуть платити ті ж 24%. А от необхідність платити ПДВ може стати для видавців дуже відчутним ударом. По-перше, цей податок фактично включається в ціну продукції, що автоматично підвищить роздрібні ціни друкованих видань на 20%. А оскільки за статистичними даними, що наводяться російською Гільдією видавців періодичної преси (ГВПП), при зростанні цін друкованої продукції на 10% продажі, а за ними й тиражі неминуче падають на 5-10%, перехід на загальні правила сплати ПДВ загрожує видавцям скороченням бізнесу на 10-20%. По-друге, після скасування пільги по ПДВ на ті ж 20% збільшаться витрати видавництв на придбання сировини, матеріалів і послуг. Отже, скоротяться і без того не занадто великі обігові кошти видавництв.

Але і це ще не все. У випадку скасування пільги по ПДВ російські видавництва, провівши передплату на 2002 рік за цінами без ПДВ, чинними у другій половині поточного року, вимушені будуть платити ПДВ із власних коштів. Підсумком скасування цієї пільги, за оцінками експертів ГВПП, стане падіння рівня рентабельності усіх видавництв, зниження накладів друкованої продукції, неминуче банкрутство середньо- і малотиражних видавництв і зліт цін на друковану продукцію (за максимальною оцінкою – у 2,5-3 раза).

"Половина маленьких, невеликих видавництв і торгових фірм не зможуть пережити скасування цієї пільги, – вважає генеральний директор видавництва "Ексмо" Олег Новиков. – Великі видавництва це теж ударить, але менше. Знижувати зарплати ніхто не стане, тому що ті гроші, які ми платимо нашим співробітникам, і так невеликі, тут ми не зможемо дозволити собі скорочень. Будемо підвищувати ціни. Ціни піднімуться в середньому в 1,7 раза. У першу чергу, це торкнеться навчальної й освітньої літератури, тих дешевих книг, що поки ще є. І насамперед постраждають люди, які купують комплект підручників на останні гроші".

Міністерство фінансів, основний прибічник скасування пільг по ПДВ для видавців, протиставляло всім цим міркуванням один аргумент: через цю пільгу в 2001 році бюджет недоодержав 1,4 млрд. крб., а в майбутньому році, якщо пільгу зберегти, недоодержить ще 1,6 млрд. (Є, щоправда, ще одна вагома для Мінфіну причина, яка докладно не обговорювалася: уряд, як відомо, розгорнув боротьбу проти всіх і всіляких податкових пільг, і скасування "видавничої" пільги по ПДВ у цю політику вписуються ідеально). У відповідь представники видавничого бізнесу навели цілу низку заперечень: неминуче зниження тиражів спричинить зменшення платежів по ПДВ, унаслідок зниження рентабельності видавничого бізнесу скоротяться його виплати по податку на прибуток, а необхідність підтримки дотаційних друкованих ЗМІ (у першу чергу, регіональних і місцевих) призведе до додаткових витрат бюджетів усіх рівнів. Так що загальний фіскальний підсумок скасування пільги буде дуже скромним, якщо не негативним.

Мінфін не став вступати в дискусію. А до початку листопада на розгляд Держдуми надійшли два варіанти виправлень до Податкового кодексу, що передбачають пільги по ПДВ для видавців.

Половинка або нуль?

Перший варіант виправлень пропонував установити нульову ставку ПДВ для друкарських і редакційно-видавничих послуг при одночасному скасуванні пільг по ПДВ щодо послуг по поширенню друкованої продукції й рекламі. Здавалося б, нульова ставка – найкращий варіант для видавців. Однак усе не так просто. Перша проблема полягає в самому порядку обчислювання податку на додану вартість: платник податків купує матеріали, устаткування, послуги тощо, до ціни яких закладений ПДВ у розмірі 20% (так званий "вхідний" ПДВ) і реалізує свою продукцію також із ПДВ ("вихідний" податок на додану вартість). Різниця між сумами "вихідного" і "вхідного" ПДВ перераховується до бюджету. А якщо реалізація продукції обкладається по нульовій ставці, то підприємство повинно включати "вхідний" ПДВ у собівартість своєї продукції з усіма наслідками, що звідси випливають – зниженням рентабельності, погіршенням фінансових показників, ускладненнями із залученням кредитів та інвестицій і так далі.

Ще одна проблема, неминуча у випадку прийняття цього законопроекту, пов'язана зі структурою доходів і витрат періодичних ЗМІ. Обкладання за повною ставкою ПДВ послуг по поширенню призведе, з одного боку, до подорожчання друкованої продукції, у вартість якої будуть включатися додаткові витрати розповсюджувачів. З іншого боку, подорожчання реклами і, відповідно, зниження її обсягів спричинять неминуче скорочення доходів ЗМІ. Сумарний ефект такої "підтримки" по суті буде таким самим, як при повному скасуванні пільг по ПДВ.

СкасуваннЯ пІльг по ПДВ

стане длЯ росІйських ЗМІ

тестом на виживаннЯ

Другий варіант виправлень до Податкового кодексу фактично передбачав включення друкованої продукції у перелік соціально значимих товарів, оподатковуваних за пільговою ставкою ПДВ у 10% при одночасному скасуванні податку з продажів на продукцію ЗМІ. "У цьому випадку ми пішли на своєрідний компроміс: з одного боку, скасували пільгу і встановили 10-відсотковий податок, а з іншого боку – зняли зі ЗМІ податок із продажів, що є компенсацією для більшості видань", – вважає член комітету Держдуми по бюджету й податкам Ігор Дінес.

Компроміс вийшов досить вдалим. По-перше, 10% податку, природно, краще, ніж 20%. "Такий варіант не призведе до істотного зросту відпускної ціни виробника, – вважає виконавчий секретар ГВПП Сергій Клоков. – Вона підніметься максимум на півтора відсотка". По-друге, вирішується проблема із зарахуванням "вхідного" ПДВ у собівартість. При цьому видавництва будуть платити податок лише в тому разі, якщо сума ПДВ при реалізації продукції (10%) перевищить "вхідний" ПДВ (20%). Більш того, якщо ця різниця виявиться негативною (тобто "вхідний" ПДВ буде перевищувати "вихідний"), видавництво за законом має право на одержання компенсації з бюджету.

Оподатковування друкованих видань по половинній ставці ПДВ підтримав навіть заступник міністра фінансів Сергій Шаталов, головний ідеолог боротьби проти податкових пільг. Цього виявилося досить для того, щоб 1 листопада депутати Держдуми схвалили в першому читанні законопроект, за яким ставка ПДВ при реалізації книжкової продукції й продукції засобів масової інформації, за винятком продукції рекламного й еротичного характеру, а також редакційних, видавничих і поліграфічних робіт, установлюється в розмірі 10%. На час виходу статті документ має бути схвалений Держдумою в другому читанні.

Боротьба продовжуЄтьсЯ

Однак це зовсім не означає, що видавці тепер можуть розслабитися й працювати спокійно. Навіть оптимальний "10-відсотковий" варіант ще потребує істотних уточнень. Перше з них має стосуватися оподатковування супутніх послуг і реклами. У прийнятому законопроекті про це нічого не говориться, і якщо все так і залишиться, видавці матимуть усі проблеми, про які йшлося під час обговорення "нульового" варіанта. Друге необхідне уточнення стосується термінів сплати ПДВ. Специфіка друкованих ЗМІ така, що процес розміщення реклами може бути досить сильно розтягнутий у часі. Наприклад, замовлення надходить у грудні, а сама реклама публікується лише в березні, причому гроші видавництво одержує тільки по факту публікації. Тому в законі необхідно передбачити, що сплата податку повинна відбуватися тільки по факту одержання грошей. У противному випадку видавництво змушене буде відразу після одержання замовлення сплачувати ПДВ у бюджет із своїх коштів, що аж ніяк не зміцнить фінансового стану преси.

Але особливе занепокоєння викликає сама можливість перегляду 10-відсоткової ставки, оскільки багатьом представникам російського видавничого бізнесу, які мають намір відстоювати подовження нинішнього статус-кво ще на два-три роки, вона здається занадто високою. "У наслідку введення 10-відсоткового ПДВ на ЗМІ одна половина російських друкованих видань покращить свій матеріальний стан, а інша понесе чималі збитки", – визнає Ігор Дінес.

"Десять відсотків найболючіше вдарять по районній пресі, – стверджує віце-президент Медіаспілки Олена Зелінська, – але вона і так існує поза ринком, її і нульова ставка не врятує. Можливо, для них варто передбачити якісь спеціальні дотаційні механізми. Що ж стосується ЗМІ, які домоглися успіху на ринку, то наше дослідження показало, що зполовинений ПДВ із відповідними виправленнями стосовно порядку його стягнення влаштує усіх".

З тим, що навіть половинна ставка ПДВ може виявитися непід'ємною для багатьох регіональних і дотаційних друкованих видань, погоджуються практично всі. "Напевно витримають тільки ті видання, наклад яких становить більше п'ятдесяти тисяч, – говорить Сергій Клоков. – Відбудеться здорове очищення ринку від слабких гравців".

І з цим, очевидно, доведеться змиритися. Хоча б тому, що уряд ніколи не погодиться з нульовою ставкою податку. Мало того, можливість зниження ставки ПДВ до 14% при одночасному скасуванні всіх пільг вивчається владними структурами. Як підтвердив на московській сесії Всесвітнього економічного форуму Володимир Путін, ця робота триває.

Євгенія Лук'янова, Максим Рубченко ("Експерт" №42, 2001 р.) Переклад з російсько

 
© агенство "Стандарт"