журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕМА НОМЕРА

ТЕНДЕНЦІЇ

МАРКЕТИНГ

КРУПНИМ ПЛАНОМ

ПРОЕКТИ

IНФРАСТРУКТУРА: КНИГАРНІ

ЦІНИ

ВИСТАВКИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2001

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Захист авторського права в Україні: кроки розвитку і перспективи

21-23 листопада Міжнародний фонд "Відродження", Британська Рада в Україні і Інститут Гете організували у Києві міжнародний семінар "Ліцензування та авторське право" для представників бібліотек, університетів та інститутів, які приїхали до Києва з усієї України.

Найперший і один з основних міжнародних документів про авторське право, Бернська конвенція, був прийнятий досить давно, у 1886 році, проте у Західній Європі захистом авторських прав у галузі бібліотечної справи почали активно займатись лише в другій половині 90-х років двадцятого століття. Створювалися групи з питань авторських прав, змінювалося законодавство, друкувалися статті, проводилося навчання бібліотекарів. Завдяки таким заходам, що стали справжнім явищем, тому що відбувалися дуже вчасно, сталося багато зрушень, наприклад, у країнах Центральної і Східної Європи (Чехії, Естонії, Угорщині, Латвії, Польщі, Румунії) думки бібліотекарів враховувалися при розробці нових законів про авторське право. Наприклад, у Румунії так званий очікувальний період (window-time), тобто заборону бібліотекам купувати книжки для видачі відвідувачам протягом перших 6 місяців після публікації, було анульовано у наступній редакції зазначеного закону. В Україні лише тепер починається обговорення цих питань. Під час відкриття семінару організатори наголосили, що ліпше було б зустрітися близько року тому, коли розроблялися відповідні закони. І все ж таки краще пізно, ніж ніколи.

Більшість учасників – це представники бібліотек, які мають досить невиразне уявлення про співвідношення бібліотечної справи та авторського права і ліцензування. З новою редакцією закону "Про авторське право і суміжні права" учасників семінару ознайомив Олексій Будяк, провідний юрисконсульт Українського агентства з авторських та суміжних прав Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Звичайно, сталося багато зрушень у цій галузі, зокрема, термін охорони авторських прав подовжено з 50 до 70 років після смерті або посмертної реабілітації автора; значно розширено список творів, що охороняються законом. Крім того, статті про відповідальність за збитки, заподіяні авторському праву, є не лише у цивільному та адміністративному праві, але й в кримінальному. Наприклад, за збитки у розмірі до 1,7 тис. грн. винна особа підлягає позбавленню волі до двох років або виплаті штрафу у розмірі 5,4 тис. грн. Але представників бібліотек цікавило інше питання, а саме взаємини між авторами і бібліотеками. Отже, кожна бібліотека має укласти угоду-ліцензію з автором (або спадкоємцями) на видачу його творів на руки іншим особам. Після довгої і досить емоційної розмови між Олексієм Будяком та учасниками семінару юрисконсульт визнав за обов'язкове укладання ліцензійних угод з авторами останніх книг. Якщо ж бібліотека, крім книг авторів ХХ століття, має великі фонди інших видань, то залишається відкритим питання стосовно фондів рукописів докторських і кандидатських дисертацій, які також охороняються законом про авторські і суміжні права. І досить важко уявити собі, як штат бібліотеки буде укладати з кожним із авторів таку угоду-ліцензію.

Менеджер проекту "Інформаційна платформа з ліцензування в Центральній та Східній Європі" Туула Хаавісто (Фінляндія) розповіла учасникам семінару про європейський досвід роботи бібліотек, окремо торкнулася питань електронних засобів масової інформації (досить болюча проблема для України; судячи з реакції учасників семінару, в нас досі ніхто не знає, що робити з тим Інтернетом, яку інформацію "там" можна поширювати від імені бібліотек тощо). Туула Хаавісто за фахом не юрист, а бібліотекар, її мета – допомогти всім зацікавленим підійти до питання взаємозв'язків бібліотек і авторів правильно і уникнути похибок. Вона показувала всім присутнім слайди, тексти яких, до речі, було завчасно перекладено і надано учасникам у роздрукованому вигляді; в них у доступній формі описано ліцензійні угоди, їх структуру і принципи, подано зразки. Крім того, особливу увагу тренер із Фінляндії звернула на пункти, що вигідні саме для бібліотек. Все це – дуже важливі моменти, і поки ми цього не зрозуміємо, і працівники бібліотек, і відвідувачі цих закладів залишатимуться на грані між злочином і невинністю.

Тренери та організатори семінару зробили дуже багато для того, щоб нарешті і в Україні почалися зрушення на цьому фронті. Все інше – за тими, хто розробляє закони, обговорює їх і приймає, за тими, хто прагне справедливості і простоти у взаєминах між різного роду структурами.

Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"