журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПОДІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ЗАКОНОДАВСТВО

ПРОЕКТИ

ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

МЕНЕДЖМЕНТ У ВИДАВНИЦТВI

ОГЛЯД РИНКУ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2001

ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

П'ятсот кроків Валерія Басирова

Час від часу у ЗМІ з'являються публікації про продукцію книжкового видавництва "ДОЛЯ"
із Сімферополя. Декілька видань "ДОЛІ" було представлено на виставці-ярмарку "Книжковий світ-2001". Отже, запрошуємо до розмови директора видавництва "ДОЛЯ" письменника Валерія Басирова.

"КО": Валерію Магафуровичу, чи важко бути видавцем?

Валерій Басиров: І так, і ні. Важко, коли заважають працювати, а ні – якщо видавнича справа слугує не засобом існування, а, здебільшого, інструментом удосконалення свого фахового рівня, інтелектуальним відпочинком, якщо хочете…

"КО": Але ж видавництво – це, насамперед, підприємство, одним із китів, на яких воно тримається, є фінансово-економічні показники. Ви ж не будете заперечувати, що вони (показники) вас зовсім не цікавлять?

В.Б.: Коли я розпочинав книжкову справу…

"КО": Даруйте, коли це було?

В.Б.: У 1988 році, у місті Славута на Хмельниччині. Так от, я наважився випускати книжки всупереч сталим думкам про те, що видавництво складається з великої кількості працівників, що випуск книги – тривалий у часовому вимірі процес і т.д., і т.п. На той час я редагував міськрайгазету, і мені вдалося згуртувати навколо неї сильний творчий колектив, який згодом разом зі мною пробував сили у книговиданні.

"КО": Пам'ятаєте першу книжку?

В.Б.: Так. Це була тонесенька збірочка рідкісних фотографій з історії райцентру: "Славута. Антологія історичного фотознімка". Дві тисячі примірників (таким накладом вийшла книжка) розійшлися миттєво. Але початок професійного книговидання я відношу до 27 січня 1989 року. Цього дня у продажу з'явилась збірка віршів "Нечаянная оттепель" (2,5 друк. арк., 4 тис. прим.). Вона була видана за 48 годин і виявилась такою, що найшвидше у колишньому СРСР пройшла шлях від друкарні до книготорговельної мережі.

"КО": Чому саме це видання мало для вас визначальний характер?

В.Б.: На той час створювати приватне видавництво заборонялось. Коли розпочався набір текстів у районній друкарні, хтось повідомив обласне керівництво про "самвидав". Мене запросили до телефону і запропонували припинити "партизанщину". Я відмовився. Тоді облполіграфвидав повідомив відповідні служби Києва й Москви про "неслухняного громадянина". Поки надійшов наказ про знищення усього накладу книги, я відвіз її до магазину. Директору друкарні м. Шепетівка Зиновію Фрейліхману (він друкував обкладинку книги) та директору друкарні м. Славута Ростиславу Стрихарчуку облполіграфвидав оголосив по догані і позбавив квартальних премій. Мені ж було дано письмове розпорядження, у якому зазначено: "Дозволити Валерію Басирову у порядку експерименту займатися книговидавничою справою…" Я дуже вдячний директорам цих друкарень, що вони повірили мені і, наражаючись на неприємності, допомогли тоді мені у становленні як книговидавця. А ще поруч зі мною на той час працював журналіст Олексій Тимощук, який також тягнувся до усього нового і був моїм однодумцем.

"КО": Надто просто у вас виходить: захотіли стати книговидавцем…

В.Б.: …І став. Легко мені не було. Я керував заснованими мною експериментальним видавничим об'єднанням "Вісник" (1989), видавництвом "Прес-центр "Пульс" (1990), Хмельницьким експериментальним видавничим добровільним об'єднанням "АЗіЯ" (1992). З 1997 року, після переїзду з Хмельницького до Криму, заснував і очолив видавництво "ДОЛЯ". До початку 2001 року у видавництві "ДОЛЯ" я працював один, за штатним розкладом у мене не було навіть бухгалтера.

"КО": Як це?

В.Б.: Йшов на це свідомо, доказуючи собі та іншим, що це можливо. Минуле тисячоліття я завершив випуском у світ ювілейного видання "ДОЛІ" – 500-ої книги. Нею стала поема Т. Г. Шевченка "Кавказ". Вона вийшла на чотирьох мовах – українській, кримськотатарській, російській та англійській. Часом навіть не віриться: за 12 років випустив 500 книг. На книговидавничому шляху зробив 500 кроків… Але це дійсно так. Щойно отримав повідомлення про те, що став лауреатом премії Ради міністрів Криму "за створення багатонаціонального видавництва "ДОЛЯ" та випуск у світ 500 найменувань книг". А ще, повернемося до початку нашої розмови, я домігся виробітку на одного працюючого 170 тисяч грн. на рік.

"КО": Усе ж таки без аналізу показників не обходиться?

В.Б.: Не зовсім так. Не потрібно їх аналізувати. Ці показники на поверхні, як кінцевий результат. Я ніколи не ставлю собі за мету домогтися тієї чи іншої цифри, а прагну кожну книгу зробити кращою від попередньої…

"КО": Вдається?

В.Б.: Не завжди. Але з кожним роком здобутків більшає. У звіті оргкомітету з підготовки Третього з'їзду письменників України є, скажімо, такі рядки: "За останні два роки при сприянні фонду "Відродження" побачили світ книги "Далекий і близький Шевченко" та двотомник творів Лесі Українки українською і паралельно кримськотатарською мовами..." Помітили. Це вже добре. Бо це праця видавництва "ДОЛЯ".

"КО": "ДОЛЯ" видає тільки книги?

В.Б.: Ще й два журнали. У 1991 році я заснував історико-краєзнавчий та літературно-мистецький часопис. Він створений для популяризації кращих творів письменників різних країн, висвітлення маловідомих сторінок соціально-економічного, наукового, культурного розвою України. А другий журнал – "Йылдызчыкъ-Зірочка" – видавництво "ДОЛЯ" заявило як двомовний часопис для дітей. Тексти друкуються кримськотатарською та українською мовами. Перший номер побачив світ 1.10.1998 р. за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Періодично журнал почав виходити з 11.09.2000 р. З другого півріччя поточного року на часопис оголошена передплата (індекс за каталогом "Укрпошти" 23842). Ці журнали – як додаткове навантаження. Я дозволив собі це з огляду на те, що у видавництві, крім мене, працюють ще три особи. Проте основна продукція видавництва – книги.

"КО": І традиційне питання: чого чекати від "ДОЛІ" у майбутньому?

В.Б.: Звичайно ж, книжок. Цікавих і різних. Гадаю, у першому кварталі 2002 року "ДОЛЯ" проведе презентацію двох видань.

"КО": У Криму?

В.Б.: Так. А можливо, й у Києві.

"КО": До зустрічі на презентації?

В.Б.: До зустрічі.

Інтерв'ю провела Лариса Співак

 
© агенство "Стандарт"