журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПОДІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ЗАКОНОДАВСТВО

ПРОЕКТИ

ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

МЕНЕДЖМЕНТ У ВИДАВНИЦТВI

ОГЛЯД РИНКУ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2001

ЗАКОНОДАВСТВО

Про застосування норм пунктів 7.19 та 7.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Державним податковим адміністраціям в Автономній

Республіці Крим, областях,

містах Києві та Севастополі

Державна податкова адміністрація України розглянула численні запити платників податків та державних податкових органів щодо порядку застосування норм пунктів 7.19 та 7.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що внесені Законом України від 17.05.2001 за №2410-III "Про внесення змін до деяких

законів з питань оподаткування", і повідомляє.

Пунктом 7.19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 за № 334/94 (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року за № 283/97-ВР) (із змінами і доповненнями) (далі – "Закон про прибуток") визначено, що тимчасово до 1 січня 2003 року не включаються до складу валових доходів платника податку доходи, отримані від продажу видавничої продукції замовнику або безпосередньому споживачу.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.06.97 за № 318/97-ВР "Про видавничу справу" визначено, що:

видавнича продукція – сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями);

видавець – фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання;

виготовлювач видавничої продукції – фізична чи юридична особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;

розповсюджувач видавничої продукції – фізична чи юридична особа, яка займається розповсюдженням видавничої продукції;

замовник – фізична чи юридична особа, яка замовляє видавничу продукцію, беручи на себе фінансові зобов'язання.

Замовниками будь-якої видавничої продукції можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав. При цьому видавцем можуть прийматися замовлення на редакційно-видавниче опрацювання, виготовлення та випуск у світ творів від авторів (співавторів), упорядників (співупорядників), перекладачів, які є замовниками перед ним (ст. 17 зазначеного Закону).

Видавець має право бути замовником перед виготовлювачем та розповсюджувачем видавничої продукції.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про видавничу справу" виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої продукції за умови наявності у замовника документа про внесення його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи.

До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що з метою обліку суб'єктів видавничої справи ведеться Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі – Державний реєстр).

Відповідно до статей 12 та 14 цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.09.98 за

№ 1540 "Про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції", якою затверджено Положення про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Положення поширюється на суб'єкти видавничої справи незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, за винятком видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.11.92 за № 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (із змінами і доповненнями) під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій справі здійснюється:

- органами законодавчої, виконавчої, судової влади – для випуску у світ офіційних видань із матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового характеру, бюлетенів судової та арбітражної практики;

- підприємствами, організаціями, навчальними закладами, науковими установами, творчими спілками, іншими юридичними особами – для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, що розмножені за допомогою технічних засобів.

Оскільки діяльність із друкування вищезазначених матеріалів є законною, однак у той же час не основною видавничою діяльністю, бо не відбувається включення до названого Державного реєстру, то зазначена пільга не поширюється на платників податків, що здійснюють друкування подібної інформації.

Виходячи з викладеного, норми пунктів 7.19 та 7.20 "Закону про прибуток" поширюються на платників податків, що отримали доходи від продажу видань книг, брошур, буклетів та інших подібних видань, включаючи словники та енциклопедії, карти та атласи, музичні видання (ноти), за умови включення таких платників до вищевказаного Державного реєстру. У той же час дія цих пунктів не розповсюджується на платників податків, що отримали доходи від продажу видань газет, журналів та інших періодичних публікацій, тобто на видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

Щодо видань рекламного характеру, то відповідно до пункту 7.19 "Закону про прибуток" передбачено звільнення від оподаткування доходу від продажу видавничої продукції, тобто без обмежень стосовно її конкретного різновиду (довідкова, рекламна, інформаційна тощо).

Через те, що статтею 1 Закону України від 25.06.91 за № 1251-XII "Про систему оподаткування" (із змінами та доповненнями) визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, то коло платників, які можуть користуватися пільгою, встановленою пунктом 7.19, прямо визначено Законом і може змінюватися тільки після внесення змін до чинного податкового законодавства.

Стосовно дати, з якої цю пільгу слід застосовувати при веденні податкового обліку, то відповідно до пункту 3 розділу II Закону № 2410 положення пункту 4 розділу I цього Закону, згідно з яким вносяться зміни до статті 7 "Закону про прибуток", застосовується щодо доходів і витрат, а також амортизаційних відрахувань, отриманих або понесених (нарахованих) починаючи з 1 червня 2001 року.

Доходи від продажу видавничої продукції відображаються, як і раніше, у рядку 1.1 додатка "А" до декларації про прибуток підприємства. Одночасно сума таких доходів відображається у рядку 10.9 додатка "Є" до декларації. Таким чином, сума доходів, одержаних від продажу видавничої продукції, не збільшує скоригований валовий дохід (рядок 11 декларації) підприємства.

Що стосується відображення валових витрат, понесених продавцем видавничої продукції у зв'язку з одержанням таких звільнених доходів, то такі витрати, відповідно до пункту 7.20 "Закону про прибуток", не включаються до складу валових витрат і у зв'язку із цим не відображаються в декларації.

Аналогічно не враховуються у зменшенні скоригованого валового доходу та не відображаються у декларації суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що не використовуються для отримання таких звільнених доходів.

Крім того, пунктом 7.20 цього Закону встановлено, що платники податку, зазначені у пунктах 7.11 – 7.13, 7.19 цієї статті, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених пунктів. При цьому:

до складу валових витрат таких платників податку не включаються витрати, понесені в зв'язку із одержанням таких звільнених доходів;

балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 Закону;

сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для отримання таких звільнених доходів, не враховується у зменшенні скоригованого валового доходу згідно із пунктом 3.1 статті 3 цього Закону.

У разі, коли основні фонди використовуються як для одержання звільнених доходів, так і для інших доходів, які підлягають включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податку підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, тому що відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду як сума доходів, що підлягає включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на загальних підставах, відноситься до загальної суми валових доходів з урахуванням звільнених.

У такому ж порядку ведеться окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності за доходами, які враховуються у визначенні об'єкта оподаткування, що оподатковується за ставкою нижчою, ніж визначена у пункті 10.1 статті 10 цього Закону.

Отже, платники податку, які є, зокрема, неприбутковими організаціями, громадськими організаціями інвалідів, підприємствами – виробниками дитячого харчування, та такі, які продають видавничу продукцію замовнику або безпосередньому споживачу, як і раніше, несуть витрати у зв'язку із одержанням таких звільнених доходів, при цьому економічний зміст таких витрат відповідає нормам статті 5 "Валові витрати" "Закону про прибуток". Платники податку ведуть окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності виключно з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, правильності ведення податкового обліку доходів, що звільнені від оподаткування, і таких, які оподатковуються на загальних підставах, і розмежування у зв'язку з цим відповідної частини витрат та амортизаційних відрахувань.

Г. Оперенко, заступник голови ДПА України

 
© агенство "Стандарт"