журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ТЕМА НОМЕРА

IНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

ХРОНОГРАФ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №6, 2001

ХРОНОГРАФ

Літературний конкурс призвів до відтоку слухачів Стінга

1 червня 2001 р. у конференц-залі УНІАНу відбулась презентація II Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв "Коронація слова". Засновниками конкурсу є шоколад "Корона" та канал "1+1". Інформаційну підтримку забезпечують газети "Українське слово", "Книжник review", "Сегодня", журнал "Кіно-коло". Організаційну підтримку здійснює видавництво "Кальварія". Керівник проекту – письменник Володимир Даниленко.

Насамперед В. Даниленко оприлюднив деякі факти з історії І конкурсу.

Лауреати "Коронації слова" 2000 р. були видрукувані у таких видавництвах:

Марина Гримич "Ти чуєш, Марго?" (жіночий роман) – видавництво "Аверс" (м. Львів).

Алла Сєрова "Правила гри" (трилер) та Ірен Роздобудько "Пастка для жар-птиці" (трилер) – видавництво "Махаон" (м. Київ).

Петро Михайлов "Відпочинок для Цезаря" (кримінальний роман) та Микола Панасюк "Біг" (кримінальний роман) – видавництво "Ліга-Прес" (м. Львів).

Віктор Абузяров "Євангеліє від Євгенія" (соціально-психологічний роман) та Наталія Шахрай "Сутінки удвох" (любовний роман) – видавництво імені Олени Теліги (м. Київ).

Данута Олійникова "Таємниця заклятого ставу" (дитячий роман) – видавництво "Основи" (м. Київ).

Найбільше клопотів експертам та журі доставив трилер запорізької письменниці Алли Сєрової "Правила гри", який підозрювали у плагіаті. З приводу якості цього роману експерт, письменниця Євгенія Кононенко, сказала: "Всі рушниці, розвішені в романі "Правила гри", наприкінці твору стріляють. В Україні так ніхто не пише, тому закрадається підозра, що цей твір списаний з маловідомого зарубіжного трилера". І лише після того, як до читання "Правил гри" було запрошено знавців сучасної зарубіжної гостросюжетної літератури, роман було визнано оригінальним.

Найколоритнішими дипломантами "Коронації слова" 2000 р. стали:

Назип Хамітов – за кіносценарій "Чаромлин" (доктор філософських наук, автор відомих в Україні філософських праць із проблем чоловічої та жіночої самотності).

Володимир Єнін – за кримінальний роман "Біг" (автор відбуває довготривалий термін ув'язнення у Вінницькій тюрмі).

Олена Дячук – за жіночий роман "Діагноз: жінка" (доярка з Миколаївської області, мати п'ятьох дітей).

Маріанна Бреус – за кіносценарій "Не чекай травневих сюрпризів" (матушка з церкви Архистратига Михайла у Чернігівській області).

Доки тривав конкурс, Надія Симчич народила дитину і стала лауреатом "Коронації слова" 2000 р. у жанрі кіносценарію.

Після того, як було оприлюднено результати минулорічного конкурсу "Коронація слова", за конкурсантами почали полювати російські видавництва, пропонуючи видати їх у Росії без згадки, що ці твори перекладені з української.

"Коронація слова" засвідчила, що в Україні визрів потужний літературний потенціал, здатний продемонструвати якісно іншу літературу.

Конкурс романів та кіносценаріїв "Коронація слова" був негативно оцінений консервативною критикою, яка звинуватила його у відході від національної літературної традиції.

На прохання численних журналістів

В. Даниленко детальніше зупинився на загальних положеннях про конкурс "Коронація слова" 2001-2002 рр.

Стратегічним жанром художньої літератури завжди був роман, а стратегічним видом масового мистецтва – кіно, адже роман і кіно визначають епічну зрілість нації, а відтак – її потенційні можливості впливати на світ. Тому метою організації і проведення конкурсу "Коронація слова" є стимулювання розвитку сучасного українського роману й кіно. Конкурс проходить у двох номінаціях (роман і кіносценарій), складається з трьох етапів і триває протягом року.

1-й етап конкурсу – рекламна кампанія.

Реклама проекту розпочалася з 12 квітня 2001 року. В цей час на телеканалі "1+1" та в газетах "Українське слово", "Сегодня", "Книжник ревю" було оголошено про проведення літературного конкурсу українського роману та кіносценаріїв "Коронація слова" та зазначені його умови. Рекламна кампанія триватиме до 1 жовтня 2001 року. Протягом цього терміну на конкурс мають право надходити конкурсні твори.

Попередній відбір 10-ти кращих романів і 10-ти кіносценаріїв здійснює група експертів і передає для розгляду журі. Для об'єктивності роботи журі конкурс проходить анонімно, тобто всі автори підписуються псевдонімами. Прізвища авторів стануть відомі лише після визначення журі переможців конкурсу.

У середньому на адресу конкурсу щодня приходять до 27-ми листів із творами та запитами про умови конкурсу.

Літературно найактивніші регіони: Львівська, Дніпропетровська, Харківська, Вінницька, Волинська, Тернопільська, Луганська, Донецька, Одеська області. Київ дає більше третини конкурсантів, тому є найпотужнішим літературним центром України.

Соціальні групи конкурсантів (за даними на 1 червня 2001 р.):

– школярі та студенти – 38%;

– лікарі та представники технічних професій – 17%;

– письменники – 13%;

– вчителі-філологи – 12%;

– журналісти – 8%;

– безробітні – 6%;

– пенсіонери – 4%;

– домогосподарки – 2%.

За даними на 1 червня 2001 р., на адресу конкурсу надійшло 1213 кореспонденцій, до участі в конкурсі допущено 36 кіносценаріїв і 74 романи, переданих для вивчення експертам.

1103 надісланих творів відхилені як такі, що не відповідають умовам конкурсу (вірші, мала проза, рукописні твори, комікси тощо).

Серед допущених творів найбільше представлені:

– жіночий роман;

– кримінальний роман;

– любовний роман;

– історичний роман;

– дитячий роман.

2-й етап конкурсу – фінальне шоу.

Фінальне шоу відбудеться у грудні 2001 року як дійство для мас-медіа та запрошених гостей (письменники, критики, представники громадськості). До грудня експерти мають оприлюднити свої висновки з приводу надісланих на конкурс машинописів, розповісти про критерії їхнього відбору, дати фахову оцінку десяти кращих, на їхню думку, романів та кіносценаріїв. Журі має визначити призові місця конкурсантів. У фінансовому вираженні Гран-Прі конкурсу "Коронація слова" посідає друге місце серед літературних премій України після Державної премії імені Т. Г. Шевченка.

Після визначення переможців конкурсу оприлюднюються прізвища авторів.

3-й етап – видання десяти лауреатських романів та їхня реклама.

Після того, як стануть відомі імена переможців конкурсу, у видавництві "Кальварія" вийде десять кращих романів, кожен з яких буде рекламуватися в засобах масової інформації. Заключним етапом конкурсу стане презентація книжок, яка відбудеться в березні 2002 року.

Склад журі конкурсу

У жанрі кіносценарію

Голова журі: Роднянський Олександр – генеральний продюсер каналу "1+1"

Члени журі: Штонь Григорій – доктор філологічних наук, викладач Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка;

Войтенко Володимир – головний редактор журналу "Кіно-коло"; Гриценко Микола – письменник, представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення;

Жолдак Богдан – письменник, кінодраматург;

Трубай Василь – володар Гран-Прі "Коронації слова" 2000 р. у жанрі кіносценарію.

У жанрі роману

Голова журі: Майданська Софія – письменниця.

Члени журі: Долженкова Ірина – літературний критик, кореспондентка Національної радіокомпанії України;

Женченко Віктор – письменник, перекладач;

Мацкевич Петро – директор видавництва "Кальварія";

Ірванець Олександр – письменник;

Сєрова Алла – володарка Гран-Прі "Коронації слова" 2000 р. у жанрі роману.

Умови конкурсу

1. Роман чи кіносценарій має бути написаним українською мовою.

2. До участі в конкурсі допускаються романи та кіносценарії будь-яких жанрових різновидів.

3. До участі в конкурсі допускаються твори, які раніше не друкувалися.

4. Для участі в конкурсі необхідно вислати поштою машинопис роману чи кіносценарію, підписаний псевдонімом. В окремому конверті, підписаному тим же псевдонімом, мають бути вказані справжнє ім'я та прізвище, домашня адреса, телефон та заява про участь у конкурсі. Роман чи кіносценарій мають бути надруковані на друкарській машинці або комп'ютері у два інтервали.

5. Попередню оцінку рукописів проводять експерти.

6. Рішення про результати конкурсу приймає журі, склад якого оголошується публічно.

7. Під час роботи журі організатори зберігають анонімність авторів.

8. Твори не рецензуються і не повертаються.

9. Лауреати конкурсу візьмуть участь у фінальному шоу, яке відбудеться у грудні 2001 року.

10. У кожній номінації визначається по одному переможцеві, що одержить по 18 тис. гривень, дві премії по 6 тис. гривень, дві премії по 4 тис. гривень, 7 заохочувальних премій по 1 тис. гривень та Приз Надії для найкращого конкурсного твору школяра.

11. Десять лауреатських романів будуть видані у видавництві "Кальварія".

12. Конкурс буде висвітлюватися засобами масової інформації.

13. Рукописи надсилаються до 1 жовтня 2001 року.

На запитання журналістів відповіли лауреати минулорічного конкурсу, експерти, видавці, а також – деякі члени журі нового складу, зокрема Софія Майданська, Богдан Жолдак, Алла Сєрова, Василь Трубай, Петро Мацкевич, Євгенія Кононенко, Ірен Роздобудько…

Під час тридиційного фуршету тривало активне спілкування, фрагменти якого пропонуємо.

Володимир Даниленко: "Успішність будь-якого проекту залежить від того, наскільки цей проект не є збитковим. Або, як сказав Форд, успішним може бути той проект, в якому кожна сторона, що бере в ньому участь, має певні вигоди. Скажімо, Роман Скиба, який проводить у Львові поетичний конкурс, має постійні борги. Тобто цей проект не є успішним матеріально, хоча Скиба – це єдина людина, яка по-справжньому струшує Львів. Шкода, що він не продумує свої проекти зусібіч.

(Від ред.: Здається, Р. Скиба вже остаточно перебрався до Києва. Принаймні останнім часом ми часто зустрічаємось на Пушкінській.) У проекті "Коронація слова" жодних боргів немає, кожна сторона має свої інтереси – чи іміджеві, чи фінансові, чи рекламні.

Якщо говорити про свої перспективи, то я заснував продюсерську агенцію, яка опікуватиметься обдарованими письменниками. Себто, це вже моя власна фірма, що називається "Золоте яблуко". Окрім сучасної літератури до сфери наших інтересів входитимуть музика і кіновиробництво. І навіть – зведення пам'ятників. У мене є золота мрія поставити пам'ятник живому письменнику – Валерієві Шевчуку – в Житомирі, з написом "Є пророк у своїй Вітчизні".

Богдан Жолдак, письменник: "Я брав участь – як член журі – у багатьох літературних, кіно– та інших конкурсах, і звичайно, часто доводилося стикатись із феноменом графоманії. Річ у тім, що це таке явище, в яке скочуються і класні письменники. Іноді перехід від високого письма до графоманії можна спостерігати навіть у межах одного оповідання. Це така собі повзуча небезпека. А взагалі-то я думаю, краще вже нехай людина буде графоманом, аніж стоятиме з ножем уночі в підворотні. До речі, графомана читати найпростіше, бо його видно з першої ж фрази і особливо з того, як побудовано фінал. Але якщо графоман дуже завуальований – то це дійсно проблема".

Алла Сєрова, письменниця: "Мені, звісно, дуже приємно, що, як виявилося, я не зовсім безталанна і мій роман переміг у першому конкурсі. Це додає самовпевненості. У моїх планах – писати далі. Я вже маю контракт з агентством "Прем'єр" (м. Запоріжжя), хоча, на жаль, його представники вимагають, щоб я писала російською. Зараз пишу третій роман, а загалом написано дуже багато творів, більшість з яких вже й не знайдеш – рукописи розійшлися по знайомих. Фактично я веду образ життя професійної письменниці: після того, як минулого року мене "скоротили" з кафедри українознавства ЗДУ, живу з літературної праці. Звичайно, певною підтримкою стала премія за роман "Правила гри", але як для жінки з великими вимогами цього вже замало".

Павло Вольвач, поет: "Тут звучала така думка, що кількість невідворотно переросте в якість. Може, це так і буде, але що стосується мене, то я прихильник прози, яка базується саме на власному досвіді, пропущена через кров, через душу, через нерви, якщо говорити патетично. Я не вірю у прозу, висмоктану з пальця, лежачи на диванчику й покусуючи олівчик. Вона може бути навіть у чомусь привабливою, такий собі книжковий варіант телевізійного мила. На це буде попит, знайдеться споживач; це читатимуть домогосподарки, що саме по собі не погано – якщо домогосподарка почне читати українською. Але це не моя проза. Я вірю творам, основаним на власному досвіді, і не на такому, як хтось писав, що вся біографія інтелігента – це кількість прочитаних ним книг, а на досвіді бурхливого життя, яке має бути представлене в усій його неприглядності, а не так, як писали наші "поетичні соцреалісти". Якщо хочете, я прихильник брудного реалізму з усіма кострубатостями життя, які можна відчути. Зрештою, щоб написане було правдивим."

Маю сказати, що з УНІАНу ми перейшли до СПУ, де надзвичайно цікаві обговорення тривали ще декілька годин.

На вулиці йшов дощ, у палаці "Україна" якраз у цей час Стінг співав свою "Fragile", а ми переживали один з щасливих моментів життя, про які Сент-Екзюпері сказав колись: "То є найбільша розкіш у нашому бутті".

Підготував Анатолій Лучка

 
© агенство "Стандарт"