журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПОДІЯ

ТЕМА НОМЕРА

IНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ХРОНОГРАФ

БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №9, 2001

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Менеджмент персоналу у видавництвах - шлях до тріумфу

Виставка-ярмарок «Книжковий світ-2001» була чудовою нагодою познайомитись не тільки з книжковою продукцією, а й з самими видавцями, дізнатись від керівників книжкових підприємств про методи, які вони використовують при керуванні своїми колективами, про критерії підбору працівників, їх мотивацію і взагалі про те, як вони виховують свої кадри. Ці зустрічі мали не лише пізнавальний характер: практичний досвід успішних видавництв матиме користь для всіх, хто бажає покращити свій бізнес.

Видавництво "Факт", м. Київ

Київському видавництву "Факт", що спеціалізується на шкільних підручниках з математики, гуманітарних наук, книжках із мистецьких студій, дитячій літературі, вже п'ять років. Головний редактор і засновник видавництва Леонід Фінкельштейн, за фахом математик, впевнений, що демократія у керуванні робочим персоналом є рисою негативною і вседозволеність може розвалити не лише видавництво, а й державу в цілому. Загальна кількість постійних працівників у "Факті" - 10 осіб. Як підприємство видавництво було створено "із нуля", всі співробітники були особисто підібрані головним редактором. Як не дивно, але основним критерієм для призначення на посаду була відсутність досвіду. Сам Леонід Фінкельштейн пояснює це нелюбов'ю до старої школи виховання видавничих кадрів і пояснює, що надає перевагу (цитую) "молоденьким гарненьким дівчатам", яких можна навчити, а навчати, як відомо, легше, ніж перевчати. Звичайно, якщо людина ніякого хисту до процесу видання та продажу книжок не має, вона у колективі довго не протримається, але кожний має свій шанс. Кар'єрний зріст працівника залежить від його ділових якостей та особистих результатів роботи за рік. Крім зарплатні виплачуються гроші на обіди та проїзд, за досягнення можна бути премійованим участю в міжміських книжкових ярмарках або отримувати додаткові грошові виплати раз на два місяці. Право висловитись має кожен без винятків - від водія до редактора, офіційні щотижневі збори не практикуються, аби не гаяти безцінний час, якого і так постійно не вистачає.

Видавництво "БаК", м. Львів

Львівське видавництво "БаК" відлічує свою історію від 1995 року, коли його засновник (а нині - директор), кандидат технічних наук, доцент Львівського політехнічного інституту Орест Коссак вирішив видати одну зі своїх книжок власними силами та коштами. Незважаючи на невеликий постійний штат (усього 5 осіб), видавниче підприємство набуло вражаючої потужності - 200 назв видань. "БаК" спеціалізується на словниках, монографіях, альманахах, підручниках і посібниках для студентів - медиків, програмістів, менеджерів тощо. І головною відмінною рисою продукції "БаК" є те, що всі книжки друкуються лише українською мовою. Те, що видання літератури в Україні рідною мовою є особливістю, звучить дивно, але, на жаль, це дійсно так. Видавництвам, що взяли цей принцип за основний, доводиться нелегко. Не менш важливим для себе "БаК" вважає друкування новинок, книжкових бестселерів, які зайняли перші місця в книжкових хіт-парадах Європи та Америки і, що особливо підкреслив пан Орест, "БаК" завжди має ліцензію на їх друк.

Колектив видавництва вважає себе однією командою, яка має багато ідей, альтернатив, енергії; єдине, чого завжди бракує - коштів, але й ця проблема успішно розв'язується. У колективі панує демократія з деякими елементами централізму. Директор не вимагає від працівників постійної присутності на робочому місці, як то кажуть, "від дзвінка до дзвінка", бо головним є кінцевий результат, хоча перехресний контроль виконаної праці існує.

В оплаті використовується індивідуальний підхід, який враховує особистий внесок робітника в певний проект. Нерідко доводиться користуватися послугами сторонніх спеціалістів, із якими підписується короткостроковий контракт.

Видавництво "Софія", м. Київ

Це київське видавництво друкує дещо нетрадиційну літературу з філософії східних народів, тибетської медицини, бойових мистецтв та містичної реальності, яка, до речі, користується неабиякою популярністю серед різних верств населення. "Софія" була створена 9 вересня 1991 року, і в цьому номері нашого журналу ми маємо нагоду привітати її із десятиріччям.

"Ідеологами" цього видавництва, як і всього іншого в цьому світі, були чоловік і жінка - Юрій Смирнов та Інна Старих, а також десять осіб основного складу колективу. Пройшли літа, минули зими; іноді кажуть, що кадри - як гави: спугнеш - пересядуть на інше місце. В "Софії" ситуація дещо інша, але результат - той самий. Люди звелися у професійному плані на ноги і забажали стати керівниками, власниками, відкрити свою справу, свої видавництва. З першого складу, крім засновників, залишилось лише дві особи. Прийшли молоді, завзяті, амбіційні; вони прагнуть більшого, співпрацюють із Москвою. У певних колах існує думка, що "Софія" є саме "московським відділенням", але насправді це не так. Хоча література й друкується лише російською, видавництво є автономним і в подальших планах прагне видавати книги українською мовою (але комерційних бестселерів у цьому випадку вже не буде). Нові хвилі реорганізації всередині видавництва призводять до появи нових напрямків діяльності, формується колектив, коригується видавнича політика.

Головним критерієм при підборі працівників є не лише професійні якості, а й зацікавленість, небайдужість до специфічної тематики книжок "Софії". З часом видавництво для цих людей стає другою домівкою, де працюють "у домашніх капцях". Творча група складається з людей, що за фахом є філософами, істориками, мистецтвознавцями, а не лише перекладачами чи редакторами. Саме ці якості - талант та активність - відповідно й винагороджуються.

Видавничий центр "Bolgov"

Чимало управлінців в Україні вже мають на своїх робочих столах тематичні довідники серії "Від "А" до "Я", що зазнали вже декілька перевидань. Видавничий центр "Bolgov", що друкує й розповсюджує ці інформаційно-аналітичні довідники, існує 4 роки і був заснований Вадимом та Іллею Болговими. Зараз у видавництві налічується більше 50 працівників і понад 8 тис. бізнес-партнерів, загальний річний тираж становить 260 тис. примірників і це, як вважає заступник директора одного з проектів Людмила Лучанінова, не межа. В цьому році світ побачать декілька нових проектів, наприклад, "Видавництва України" та "Періодичні видання України", а ще - досить цікавий і корисний довідник "Ресторанні меню" (із приблизними цінами). Більшість працівників видавництва постійно знаходяться у стані хронічної внутрішньої міграції з відділу одного проекту до іншого, що є, до речі, досить ефективним засобом не дозволяти їм розслаблюватись і завжди тримати професійну форму, до того ж кількість працівників із розширенням діяльності видавництва постійно збільшується, приходить енергійна молодь. Окрім ставки працівники отримують ще й регулярні премії за творчі та комерційні досягнення. У колективі цінується порядність. Керівництво центру є досить демократичним, додаткові питання обговорюються на загальних зборах.

Видавництво "ИНФРА-М",

м. Москва

Видавництво "ИНФРА-М" є одним із головних видавництв ТОВ "Издательский Дом "ИНФРА-М", яке має у своєму складі ще видавництва "ИНФРА-НОРМА", "ИНФРА-КОНТРАКТ", "ИНФРА-ВЕСЬ МИР", "ИНФРА-ФОРУМ" та власну друкарню.

У січні 2002 р. видавництву виповниться 10 років. Розбудовували підприємство, як свідчить керівник відділу збуту Анна Токмаджян, "із нуля", у роки "перестройки", жоден із засновників не мав досвіду у книжковій справі. Результатом наполегливої праці є прогресуючий видавничий дім, де працює близько 400 осіб, який має представництва у 26 великих містах Росії, а також у Казахстані, Латвії, Білорусії, Молдові; в Україні ж - у Києві, Донецьку, Харкові.

Саме видавництво складається з відділів збуту, передплати, продажу, митно-транспортного, реклами, асортименту. Колектив підприємства відносно молодий, працівникам - від 19 до 40 років. Особливо він помолодшав за останні 3 роки, коли почали приходити випускники відкритих після перебудови різноманітних книготорговельних коледжів, Російської державної академії друку, Московського інституту культури. "ИНФРА-М" із радістю бере для проходження практики студентів відповідних факультетів цих навчальних закладів, найкращих залишає на постійну роботу. Деякі з них досить швидко будують кар'єру у видавничій справі, наприклад, генеральному директорові видавництва - усього 26 років, що не заважає йому бути професіоналом своєї справи і керувати людьми старшого покоління.

Своїх вихованців видавництво відпускати не любить, якщо й відбувається міграція кадрів, то лише всередині об'єднання, коли виникають нові проекти, нові підрозділи, які пізніше можуть бути розформовані або трансформовані. Працівники регулярно отримують премії, безкоштовні обіди, мають оплачуваний проїзд і незважаючи на те, що об'єднання не є державним підприємством, путівки на лікування. Особлива увага приділяється корпоративній культурі, доброзичливим взаєминам між працівниками, колектив головного московського представництва традиційно знімає велике приміщення на 200-250 осіб для святкування Нового року.

Стиль керівництва об'єднання можна розцінити як демократичний, але водночас присутній перехресний контроль. Ініціатива працівників вітається, кожен має право голосу. Щотижня відбуваються збори топ-менеджерів, раз на місяць відбувається загальна планерка, на якій присутні не лише керівники відділів та менеджери, а й кожен, хто має нові ідеї.

Конкуренція на російському книжковому ринку, як відомо, велика; ТОВ "Издательский Дом "ИНФРА-М" займає на ньому досить сильні позиції. Цьому сприяє великий асортимент книжкової продукції - за час свого існування випущено більше 15 тис. назв; постійно оновлюються актуальні книжкові серії підручників, науково-пізнавальної літератури, довідників, серед яких найпопулярнішими є "Высшее образование", "Вопрос-ответ", "Секреты менеджмента", "Модульная программа для менеджеров", "Университетский учебник", "Справочники "ИНФРА-М", "Инструментарий. Задания. Тесты".

Великі зусилля в останні півтора роки спрямовуються на укріплення зв'язків із вузівськими бібліотеками, які зараз є покупцями 60% усієї продукції видавництва. Не останню роль в успіху справи грає й розгалужена система збуту.

Видавництво "Амалфея",

м. Мінськ

Цьому видавництву близького зарубіжжя 10 вересня теж виповнилось 10 років. Директор "Амалфеї" Лариса Липень - кандидат юридичних наук, що пропрацювала в Мінському інституті підвищення кваліфікації близько 10 років. І тому не дивно, що література, на якій спеціалізується видавництво - юридична, хоча паралельно існують серії з економіки, англійської мови, психології тощо.

Спочатку підприємство "Амалфея" надавало юридичні консультації, пізніше започаткувало курси для підприємців, а зараз це відоме на всю Білорусь видавництво, яке, до того ж, плідно співпрацює з Москвою.

За кадровим складом воно не велике, його штат налічує 35 осіб. Більшість працівників видавництва - випускники Мінського інституту управління підприємством, які добре зарекомендували себе під час проходження обов'язкової 4-місячної практики. Досить вдало в "Амалфеї" використовується принцип ієрархічності кар'єрних сходинок, чимось схожий на японський менеджмент, коли людина поступово підіймається до крісла управлінця, опанувавши усі ланки виробництва. Як розповіла менеджер із реклами Олена Бусько, вона сама починала у видавництві з посади телефоністки. До речі, кожен новий працівник повинен прослухати спеціальний курс, який зветься "Ведення телефонних переговорів", тому що кожна людина, яку б посаду у видавництві вона надалі не займала, повинна мати високу культуру мовлення. Уже через 3 місяці можна отримати підвищення.

Директор "Амалфеї" є 100-відсотковим демократом. Право голосу у видавництві мають усі, щочетверга відбуваються спеціальні збори, на яких обговорюються всі події тижня, аналізуються невдачі, вислуховуються поради.

Працівники не отримують фіксованої зарплатні, їх матеріальні статки цілком залежать від власної активності, тобто від обсягів продаж. Нововведення та ініціативу підлеглих пані Липень заохочує, особливо - із боку молоді, яка завжди є більш амбіційною; так було впроваджено Інтернет-замовлення та продаж не лише оптовим покупцям та створено варіанти деяких книжок в електронному вигляді, наприклад, "Образцы договоров в хозяйственной деятельности", що до цього зручного для всіх нововведення зазнала 7 перевидань і завжди виходила накладом у 10-15 тис. примірників.

Дається взнаки й досвід попередньої роботи директора: щомісяця вона домовляється з різними фахівцями про проведення семінарів-тренінгів для підвищення кваліфікації своїх кадрів. Так, минулого місяця відомий білоруський психолог, автор багатьох підручників та психоаналітичних праць В. П. Шейнов за індивідуальним запрошенням пані Липень прочитав для співробітників "Амалфеї" курс лекцій із психології продаж, і набуті знання виявились дуже корисними на практиці.

Видавничий дім "Svetdienas Rits" ("Ранок у неділю"), м. Рига

Пані Інгріда Ваверніце на "Книжковому світі-2001" представляла Литовську асоціацію видавців, що була заснована у 1993 році і зараз нараховує 47 членів. Водночас пані Інгріда є директором видавництва "Svetdienas Rits", яке спеціалізується на дитячій, релігійній та філософській літературі.

Досвід литовських видавців виявився досить цікавим та трохи незвичним. Спочатку - статистичні факти: у Литві проживає 4 млн. населення, і водночас існує видавництво, яке щорічно друкує книжок загальним накладом 4 млн. примірників і вдало їх продає у 20 власних магазинах, а треба врахувати, що це не єдине видавництво на всю країну. Отож, як висловилась пані Інгріда, конкуренція у книжковому бізнесі Литви велика, книжковий ринок уже давно розподілений, і якщо видавництво вже зайняло певну нішу, сегмент цього ринку, то завоювати новий майже нереально. Литовські книжки порівняно з нашими дуже дорогі, збірочка віршиків для дітей на 25 сторінок коштує приблизно $3,5 в еквіваленті, тоді як у нашій "Веселці" подібну можна придбати за 1,5 гривні.

Загальний щорічний наклад "Svetdienas Rits" дорівнює 130 тис. примірників, на рік випускається приблизно 20-30 нових назв книжок. Це досить потужне виробництво, і цікаво, що постійний колектив складається лише з 5 осіб, раніше, щоправда, було 6. Працює видавництво у такому темпі вже 10 років. Фіксованої зарплатні співробітники не мають й проценти від обсягів продажу також не отримують, тут діє інша схема - у кінці кожного місяця головний редактор, коректор та інші пишуть звіти про обсяги своєї власної роботи (скільки сторінок відредаговано, якої складності був текст) й відповідно до прайса отримують платню. Так, минулого місяця було видано церковний щорічник литовською мовою накладом у 15 тис., який розсилається діаспорі всього світу - фундаментальна праця на 402 сторінках, за роботу над якою редактор отримав суму, еквівалентну $850 (редагування однієї сторінки коштує 2-3 лати; 1 литовський лат приблизно дорівнює $0,63). Директор "Svetdienas Rits" впевнена в раціональності такої системи матеріального заохочення, бо у випадку з фіксованим заробітком людина не так уболіває за підприємство й тишком буде намагатись знайти собі інші замовлення та редагувати у вільний час ще й для іншого видавництва. До того ж "Svetdienas Rits" обов'язково виплачує різдвяні премії, а також має своєрідний спеціальний страховий фонд на випадок нещасного випадку або хвороби когось із працівників або членів їх родин.

Якщо виникає потреба скористатись послугами інших спеціалістів (художників, перекладачів або інших редакторів), вони наймаються на певний час за контрактом, до того ж, свіжий погляд у багатьох випадках буває дуже ефективним. Є такі фахівці, до яких "Svetdienas Rits" регулярно звертається вже протягом 3-4 років.

Як повідомила пані Інгріда, змінювати стиль відносин між видавництвом та працівниками за наймом за умов існуючої конкуренції є безсенсним, багато видавництв у Литві практикують саме такий досвід і великого штату працівників не тримають.

Анна Єгорова

 
© агенство "Стандарт"