журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПОДІЯ

ТЕМА НОМЕРА

IНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ХРОНОГРАФ

БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №9, 2001

ТЕМА НОМЕРА

Книжковий саміт у Москві, або Як треба проводити виставки

Вересень завжди славився виставками та ярмарками. Люди везуть результати своєї річної праці, щоб показати та запропонувати іншим. Саме так сталось і в столиці нашого північного сусіда, де з 5 по 10 вересня відбулася найбільша в Східній Європі "Московська міжнародна книжкова виставка-ярмарок 2001". Проходила вона у Всеросійському виставковому центрі у павільйонах № 20 та № 57. У виставці брали участь 72 країни, серед яких була і Україна. Нашу країну репрезентували видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", "Антис", ДВАТ Одесакнига "Дім книги", НВП "Картографія", книжковий клуб "Матус", державне підприємство з розповсюдження періодичних видань "Преса". Державний комітет інформаційної політики, телебачення та радіо України об'єднав на загальному стенді "Книги України" видавництва "Освіта", "Перун", "Махаон-Україна", "Навчальна книга "Богдан" та Національного університету будівництва й архітектури.

Виставка-ярмарок була дуже гарно спланована та організована. Порівняно з подібними українськими заходами вона вражала як кількістю експонентів та якістю книжок, так і нескінченними натовпами відвідувачів. Там були представлені книжки та друкована продукція різних напрямків: художня, дитяча, історична, ізотерична, політична, економічна, мовознавча, словники, енциклопедії, періодика, одним словом - усе, що тільки можна уявити. І майже усі ці книжки можна було купувати. А які там були стенди! Описати це диво неможливо, але все ж таки спробуємо. Звісно, облаштування залежало не тільки від бажання експонента, але й від кількості грошей та продукції. Розміри стендів сягали від чотирьох до сотень квадратних метрів. Деякі російські видавництва будували цілі замки. Скажімо, видавництво "Олма-пресс" стилізувало свій стенд під величезну бібліотеку зі старовинного палацу: він займав близько 200 квадратних метрів, а декорації торкалися стелі. Дуже гарно прикрасило свій стенд видавництво "Махаон", спорудивши браму, над якою майоріли величезні яскраві метелики, що є їхнім брендом. Також притягувало погляд оформлення в індіанському стилі видавництва "Апачи". Біля кожного стенда, більшого за 9 кв. м, були столики зі стільцями, де можна було присісти та приємно поспілкуватися з представниками видавництв, випити кави, чаю або соку. У такій невимушеній обстановці учасники домовлялись та складали угоди. У центрі павільйону постійно проводились презентації, що знімалися кореспондентами телебачення. Багато видавництв у гучномовець запрошували до своїх стендів, де проводили презентації, зустрічі з авторами. Що вразило, мабуть, найбільше - це кількість людей, які прийшли на виставку. Іноді було дуже важко пересуватися через великий натовп, і це - не дивлячись на те, що відвідати виставку-ярмарок можна було тільки придбавши квиток на разовий вхід, який коштував до 14 години 50 рублів, а після цього часу - 20 рублів. Квитки продавали по дві каси біля кожного павільйону. Вранці черги сягали 100 чоловік, а після обіду весь майдан перед входом на виставку був заповнений людьми. Цікаво, якщо б на київських виставках вхід був платним, чи були б там відвідувачі? Треба замислитись, що ж ми маємо зробити, аби й до нашої країни приїжджало більше учасників, щоб більше приходило відвідувачів, щоб більше людей знало про ці виставки.

Світлана Піскун

 
© агенство "Стандарт"