журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ХРОНОГРАФ

IНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2001

ХРОНОГРАФ

Виставки перетворюються на «клуб видавців»

Коли в Україні відбувається певна подія – чи то зміни у керівництві країни, чи то додатковий вихідний день, чи зниження цін на паливо – більша частина освічених людей це помічає. У другій половині квітня Харків був насичений різноманітними подіями. Приїзд Президента України до міста просто не міг залишитися непоміченим, особливо для харків'ян. Православна церква також була на піднесенні через відвідини патріарха Никодима, якому, до речі, виповнилося 80 років. Крім того із різних міст України з'їхались професори та лікарі на медичну конференцію. Для молоді теж розваг вистачало, адже Ігор Кондратюк із "Караоке на майдані" зібрав велику кількість людей біля Академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка.

Але читачів нашого часопису більш зацікавить подія, яка відбувалася в цьому ж театрі з 19 по 21 квітня – III Міжнародний фестиваль книговидавців та книгорозповсюджувачів "Світ книги–2001".

Про організацію фестивалю та його мету розповідає президент концерну "Райський куточок" Володимир Полозков:

"Наш фестиваль проходить вже третій рік. Звичайно, кожного разу ми намагаємось зробити все можливе, щоб він не був схожим на попередній. Але основна мета залишається незмінною – зібрати видавців, поліграфістів, книгорозповсюджувачів для того, щоб вони репрезентували свою продукцію, могли поділитися досвідом і просто поспілкуватися. Ми прагнемо зробити все можливе, щоб Харків став столицею книговидавництва. Хоча ми не намагаємось змагатися ні з ким. В Україні, крім нашого фестивалю і Львівського форуму видавців, взагалі нема з ким конкурувати – через різні рівні організації. Звичайно, ми бачимо власні помилки і намагаємось їх виправляти.

Фестиваль – це своєрідне "Свято книги" для видавців і для харків'ян. Самі бачите, його програма досить велика і цікава".

І дійсно, фестиваль був насичений різноманітними презентаціями, зустрічами з письменниками, поетами. А поетичні читання на сходах ХАТОБу та продаж книжкової продукції на алеях парку імені Т. Г. Шевченка заохочували харків'ян завітати на виставку.

Особливими подіями для учасників стали проведення науково-практичної конференції "Українська книга в третьому тисячолітті" та конкурс серед українських видавців та письменників "Світ книги". На конференції обговорювались проблеми видавничої сфери, прийняття Верховною Радою нового законодавства, яке стосується книговидання, та шляхи зниження податків у друкарській галузі України.

Також у рамках фестивалю відбулася благодійна акція, у якій брали участь 17 фірм і організацій, що зібрали і передали до фондів бібліотек дитячих будинків Харківської області близько 2000 книг, підручників, карт і атласів.

Тобто свято відбулось.

Своїми враженнями від проведення фестивалю ділиться директор видавничого центру "Академія" Василь Теремко:

"З часом намітилась тенденція до зниження професійних ознак багатьох виставок, що зумовлено як спадом видавничої діяльності, так і низьким рівнем книготоргівлі в Україні. Здебільшого виставки перетворюються на "клуб видавців", а двосторонньої зацікавленості, обміну думками, вирішення тих чи інших питань немає.

Харків, своєю чергою, також намагається зробити конкуруючу виставку, але на мою думку, організаторам не все вдається. По-перше, приміщення обрано не досить вдало – все-таки театр опери та балету мало асоціюється з видавничою діяльністю. По-друге, не вистачає особливої аури, якоїсь піднесеності, яка існує, наприклад, у Львові. Як говорить угорська приказка, "біс професіоналізму криється в дрібницях". Так, нам не до кінця було зрозуміло, кому і за що треба було платити гроші; довго розбиралися з бронюванням місць у готелі; та й рекламу фестивалю треба було зробити помітнішою, можливо тоді відвідувачів було б більше.

Звичайно, це далеко не остання виставка за якістю, але й не перша; фестиваль може стати приємною подією для видавців, але треба було б внести деякі корективи стосовно організації. Взагалі-то ми приїжджаємо на виставки, щоб зустріти давніх знайомих, подивитись, хто що видав цікавого. Проте дуже хочеться саме на виставках "копнути глибше" – обговорити проблеми, які є у видавців та розповсюджувачів, на семінарах кваліфіковано розглянути створення дизайну, композиції чи структури книги, проблематику видання підручника, його стан на сьогоднішній день та тенденції розвитку. Потрібно було б сісти за "круглий стіл" із авторами, викладачами, студентами, працівниками бібліотек тощо і практично вирішувати ті чи інші питання.

Що стосується конкурсу "Світ книги", то чесно кажучи, я з великим скепсисом ставлюся до подібних акцій. Дуже часто комісія не здатна оцінити весь масив літератури. На підставі досвіду минулих років я відзначаю, що аргументація щодо книжок, які проходять до лауреатів, далеко не завжди є переконливою, а водночас поза увагою опиняються досить достойні видання".

Підготувала Людмила Копитова

 
© агенство "Стандарт"